Історія однієї юнки

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди.

«Цілуй, цілуй, цілуй її, -

Знов молодість не буде!»

 -         дівчинка так натхненно декламувала рядки поезії Олександра Олеся, аж до мурашок по спині.

Так склались обставини, що познайомилась із своїми учнями під час дистанційного навчання, тому пізнавала їхні душі лише із фотографій письмових робіт. Та найбільше тішилась,коли діти перекидали свої відеодекламації  поезій, бо могла побачити кожен їхній жест, усмішку, відчути настрій та емоції.

  

 Саме відео декламація і познайомила мене із цією тендітною дівчинкою. Каріна Тихоліз навчається у нашому Центрі на третьому курсі, хоче стати перукарем, як каже сама: « Мені подобається робити людей красивими і стильними. Дарувати їм хороший настрій!» Так учениця впевнено іде до своєї мрії.

 

        Але нещодавно у цієї чорнявої юнки з’явилась ще одна мрія! На першому курсі під час уроку фізичного виховання сильну дівчинку побачив тренер з важкої атлетики Палацу спорту « Текстильник» Онищук Степан Миколайович. Саме він запропонував Каріні спробувати свої сили у цьому виді спорту, в секції  «Важка атлетика».

 

     І дівчина спробувала! Юнка наполегливо вивчала техніку, прислухалась до порад тренерів і старанно виправляла помилки, посилено тренувалась. І результат не забарився. На своїх перших змаганнях Каріна виборола І місце! А потім були змагання у Хоросткові, Кубок Львова, а у лютому 2020 року – Чемпіонат України з важкої атлетики у Коломиї, де під керівництвом тренерки Глинської Надії Степанівни наша спортсменка осилила штангу вагою 67 кг ( категорія до 45 кг) і виборола 6 місце.

 

 Ось так десь беруться мрії!!!І юначка, яка рік тому піднімала штангу вагою лише 16 кг,зараз піднімає усі 70 кг!

 

На жаль, карантин трохи перекреслив плани усій планеті, але Каріна рухається вперед – займається спортом вдома, в селі Котузів, Теребовлянського району. Як каже дівчина: «Поки моя штанга скучає за мною в Тернополі, я вдома не втрачаю часу, займаюся!»